Тема. Час Календар.
Мета.
Освітня. Ввести поняття сонячного та місцевого часу. Обґрунтувати процес зміни пір року на Землі. Ознайомити з календарями.
Розвиваюча. Розвивати кругозір, предметну компетентність.
Виховна. Зацікавити учнів та залучити до практичної діяльності.
Тип уроку. Комбінований.
Прилади та матеріали для роботи з учнями:
План
Хід уроку
Перевірка домашнього завдання.
Вимірювання часу. "Хто ти за знаком Зодіаку?" - одне з поширених запитань, яке ставлять люди, намагаючись пізнати одне одного. На даній практичній роботі студенти чи школярі самостійно спробують визначати дату "входу" та "виходу" Сонця із сузір’їв Зодіаку та переконаються, що більшість гороскопів складаються не за його реальним проектуванням. Також навчаться визначати час сходу, заходу та кульмінацій зір для заданої дати тощо.
Сонячний час та зодіак.
Зміна пір року на Землі.
Календарі.
Підручник: параграф 3.
Тесові завдання
Запитання 03.1.Т. Чи можна в Канаді і в Україні побачити одночасно сузір’я Велика Ведмедиця?
А. не можна Б. можна тільки влітку
В. можна тільки взимку Г. можна будь-коли
Д. можна тільки навесні
Запитання 03.2. Чи можна в Австралії та Україні одночасно побачити Полярну зорю?
А. не можна Б. можна тільки влітку
В. можна тільки взимку Г. можна будь-коли
Д. можна тільки восени
Запитання 03.3. Картою земного зоряного неба можна користуватися на поверхні таких планет Сонячної системи:
А. Меркурій Б. Венера
В. Марс Г. Сатурн
Д. Плутон
Запитання 03.4. Де протягом ночі видно більше сузір’їв – на полюсах чи в Україні?
А. на Північному полюсі Б. в Україні
В. в Антарктиді Г. на обох полюсах
Д. однаково
Запитання 03.5. Чи можна в Україні і в Аргентині одночасно побачити Полярну зорю?
А. не можна Б. можна тільки влітку
В. можна тільки взимку Г. можна будь-коли
Д. можна тільки восени
Запитання 03.6. Де протягом ночі видно більше зір: у Чернігові чи в Криму?
А. у Чернігові навесні Б. у Криму взимку
В. у Чернігові влітку Г. у Криму влітку
Д. однаково
Запитання 03.7. Чи можна зорю Сиріус побачити з Північного полюса Землі?
А. можна тільки взимку Б. можна тільки влітку
В. можна тільки восени Г. не можна ніколи
Д. можна цілий рік
Запитання 03.8. У якому сузір’ї видно Сонце інопланетянинові, який живе на планеті, що обертається навколо зорі Альтаїр?
А. Єдиноріг Б. Оріон
В. Мала Ведмедиця Г. Велика Ведмедиця
Д. Ліра
1.Тропіки – це така географічна широта, де:
А. ростуть пальми Б. сонце ніколи не заходить
В.під час сонцестояння Сонце кульмінує в зеніті
Г. під час рівнодення Сонце кульмінує в зеніті
Д. ніколи не випадає дощ
2. Полярне коло – це така географічна широта, де:
А. цілий рік не тане сніг Б. живуть білі ведмеді
В. півроку триває ніч, а півроку – день
Г. під час рівнодення сонце кульмінує в зеніті
Д. у день зимового сонцестояння сонце не сходить
3. Під яким кутом до площини орбіти нахилена вісь обертання Землі?
А. 00 Б. 23,50 В. 450 Г. 66,50 Д. 900
4. Який кут між площинами екватора та екліптики?
А. 00 Б. 23,50 В. 450 Г. 66,50 Д. 900
5.Скільки триває найдовший день на полярному колі?
А. 12 годин Б. 24 години В. 1 місяць Г. 3 місяці Д. півроку
6. На якій географічній широті 23 вересня Сонце кульмінує в зеніті?
А. на Північному полюсі Б. на екваторі
В. на Північному тропіку Г. на Південному тропіку
Д. на Південному полюсі
7. Чи можна побачити Сонце одночасно з Північного та Південного полюсів Землі?
А. можна 21 березня Б. не можна
В. можна 22 червня Г. можна 23 вересня
Д. можна 22 грудня
8. Де на Землі тривалість дня протягом року не змінюється?
А. у Києві Б. не полюсах
В. на екваторі Г. на тропіках
Д. у Лондоні
9. На якій географічній широті були б тропіки, якби вісь обертання Землі була нахилена до площини екліптики під кутом 450?
А. 00 Б. 300 В. 450 Г. 500 Д. 900
10. На якій географічній широті були б полярні кола, якби вісь обертання Землі була нахилена до площини екліптики під кутом 500?
А. 00 Б. 300 В. 400 Г.500 Д. 900
11. У якому місті – Києві, Харкові, Сімферополі, Львові чи Одесі – 22 червня більша тривалість дня?
А. Київ Б. Харків В. Львів Г. Одеса Д. Сімферополь
12. У якому місті – Києві, Львові, Донецьку, Чернігові чи Херсоні – 22 грудня більша тривалість дня?
А. Київ Б. Львів В. Донецьк Г. Херсон Д. Чернігів
13. Коли схилення Сонця сягає максимального значення?
А. 21 березня (+450) Б.22 червня (+23,50)
В. 23 вересня (+300) Г. 22 грудня (+600)
Д. 4 січня (+66,50)
14. День літнього сонцестояння в Південній півкулі настає:
А. 21 березня Б. 22 червня
В. 23 вересня Г. 22 грудня
Д. 4 січня
Середній рівень
Достатній рівень
Високий рівень
Задача 03.1.В. До зорі віддаленої від нас на відстань 172 світлові роки, вирушає тридцятирічний космонавт і через 345 років за земним календарем повертається назад. У якому віці він ступить на Землю?
Задача 03.2.В. Інколи на Землю падають з космосу протони з енергією1010.Дж За який час за “своїм” годинником вони перетнуть нашу Галактику діаметром світових років? (близько 5 хв).
(Час і календар. З історії календарів. Про назви місяців року та днів тижня. Про місцевий, поясний, сезонний і всесвітній час.)
Опорний конспект.
1 Вимірювання часу.
Системи відліку часу: зоряний, сонячний
Сонячна доба: Час за який Земля робить повний оберт навколо осі відносно Сонця. (24 год)
Місцевий час: (за сонячним годинником)
Поясний час: дорівнює місцевому часу середнього меридіана
Всесвітній час: місцевий час Гринвіцького меридіана
Літній час:
Різниця між місцевим і київським часом дорівнює різниці географічних довгот
різниця 25хв.
Лінія зміни дат: на меридіані 180о.
2. Сонячний час і зодіак
За початок відліку руху Землі взято точка весняного рівнодення. (21 березня), яка в наш час знаходиться в сузір’ї Риб.
Екліптика: лінія перетину площини орбіти Землі з небесною сферою.
Прецесія: зміщення осі обертання Землі відносно зір. (Т=20 000років)
3. Зміна пір року на Землі:
Кут нахилу осі обертання Землі до площини орбіти 66,5о.
Весняне рівнодення: 20-21 березня Осіннє рівнодення: 22-23 вересня
Літнє сонцестояння 21-22 червня Зимове сонцестояння 21-22 грудня
На екваторі тривалість дня протягом року однокова 12 год.
На полюсі день триває 6 місяців-полярний день.
Широта тропіків 23,5о , полярного кола 66,5о
Нахил осі Землі є оптимальним.
4. Календар:
За основу календаря взято тропічний рік – період обертання Землі навколо Сонця відносно точки весняного рівнодення. (365діб 5год 48хв 46с)
Юліанський календар: (46 р до н.е.)рік триває 365діб 6год00хв00с. Він довший від тропічного на 11хв 14с. За 400 років відставання складає майже 3 доби.
Григоріанський календар: (1582р) з кожних 400 років вилучили 3 доби. Це ті роки які закінчуються двома нулями і число сотень яких не ділиться на 4 (вони не вважаються високосними). Похибка в одну добу виникає приблизно за 33 століття.
Різниця між двома календарями зараз складає 13 діб.